То - моя земля, то - моя Батківщина, то - Україна

"Борітеся – поборете!
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!"

Т. Шевченко, "Кавказ"

Не доброго дня, шановні мої читачі.

Не добрим він став вже давно, але тільки тепер настав апофіоз всього, що коїться в нашій з вами державі. Я не ділю країну на Схід чи Захід, Північ чи Південь. Для мене - це єдина країна, моя Батьківщина, моя земля. І все, що наразі відбувається в Україні викликає жах. Моє серце завмирає, коли я бачу, що коїться навколо. Душу мою розриває на частки шалений біль. Якою кров'ю дається нам кожний крок у майбутнє, якими силами ми туди йдемо?! Чи вистачить нам мужності, чесності, терпіння й наснаги, щоб змінити все на краще?!

Схаменіться! Навколо вже проливається кров. Скільки ще потрібно часу, щоб перестати боятися і не мовчати? Скільки смертей ще потрібно, щоб нарешті влада схаменулася і відповіла перед народом за скоєне? Скільки ще потрібно сил, щоб нарешті все налагодилося? Хто буде віповідати за скоєне? На чиїй совісті смерті та каліцтва мирних людей? Чи тільки через кровопролиття існує можливість досягнення мети?

Я живу в Донецьку - в осередку нинішньої влади. Але я не боюся не підтримувати її серцем, душею, розумом і діями. Всі, хто зараз стоїть на Майдані і відстоює свободи і права, хочу сказати Вам: душею, серцем і молитвами я з Вами! Я хочу жити в цивілізованій країні, де поважають мої права і свободи; де закони приймають для людей, а не задля забезпечення безпеки собі і "сім'ї"; де влада не ховається за величезними парканами та загонами міліції і спецпідрозділами. Я хочу жити в Україні і гордо називати, як і завжди, себе українкою.

"Не стидайся – то твоя земля
Не стидайся – то Україна
Добре там є де нас нема
Стань для батька нормальним сином"

Скрябін, "Сам собі країна"

Це - моя земля, моя Баківщина, Україна. Слава Україні!